Бронівка
Волочиський район, Хмельницька область

Повертайся живим

Сценарій благодійного заходу

«Повертайся живим»

Проведено:29.11.2014

В СБК села Бронівка

  • Святково прибрана сцена;
  • Державний прапор України;
  • Квіти;
  • Книжкова виставка: « Моя Україна», «Україна – моя земля», «Письменники Поділля».
  • Скринька для благодійних внесків.

Виконувались пісні:

  1. «Єднаймося люба родино».
  2. «Діти України».
  3. «Україно».
  4. «Де на світі є така земля»
  5.  «Я люблю Україну».
  6. «Давай родино нашу пісню заспіваєм».
  7. «Де Рось і  Росава ».
  8. «Журавлі».
  9. «Козак від’їжджає»
  10. 10.«В мене батько як цвіт».

    11. «Останній солдат».

    12. Гімн України

 

Вед.  Шановні перед початком нашого благодійного заходу згадаємо патріотів усіх поколінь, тих,  хто боронив нашу Землю від загарбників в минулому, тих, хто і нині виборює цілісність і незалежність нашої соборної держави –Україна.

    Перш за все вклонімось мужності «Небесної сотні», які проти куль встали з дерев’яними щитами за честь і гідність свого народу, бійцям Збройних сил України, Національної Гвардії, бійцям-добровольцям батальйонів самооборони, бійцям підрозділів правоохоронних органів, які ціною власного життя виборюють мирне і щасливе майбуття Європейської України.

      Згадаймо усіх убієнних терористами, мирних громадян – жителів Сходу, підтримаймо їхні вбиті горем родини, як відомо чужої біди на буває.

(Хвилина мовчання.)

Звучить мелодія пісні «Пливе кача» 

 

Вед.

Болить мені, болить …

Ти знаєш як болить,

Болить біда що зараз в Україні .

Ця рана душу втомлену ятрить,

І сліз не можу витримати нині,

Війна … не оголошена ніким,

Вбиває і калічить Українців.

Єднаймось в горі і біді

Єднаймось любі Українці.

 

Муз. М. Вовка сл.П. Власюка «Єднаймося люба родино»

Вик. вокальна група.

 

Вед.

Коли це було – ніхто не знає,

Але легенда так розповідає:

Подумав Бог про всіх людей

Талантами обдарувати.

Французам дав красу та елегантність,

А Німцім-дисципліну,

Любов до моря дарував Англійцям,

Росії – власність,

А голландцям – квіти.

Ну, як таким дарункам не радіти!

Підвівся Бог зі свого трону,

Вдоволено поправив він корону,

І тут побачив дівчину в куточку,

Одягнену у вишиту сорочку.

  • Чом плачеш ти?
  • Як звуть тебе дитино?

А в відповідь почув:

     - Я- Україна!.

Я плачу, Боже, бо не бачу меж,

Від пролитої крові і пожеж,

Чому скажи мені така зла доля ?

В своїй землі ні правди, ані волі !

   _ так от яка історія твоя  !

Так тільки всі роздав таланти я.

  • Скоріше треба було підійти …

І дівчина хотіла вже іти,

Та Бог підняв правицю, зупинив.

І з дівчиною знов заговорив …

 - неоціненний скарб один я маю,

Уславить він тебе у світі, знаю.

Бери його та бережи.

Це пісня !

  • Взяла дарунок , до грудей притисла

І понесла ту пісню по межі,

По Україні рідній стороні.

 

Пісня «Діти Укаїни ».

Вик. Мельник Світлана

 

Вед. Що таке Україна ?

Я спитав у журавля.

Працьовита країна, там багата земля.

Я спитав у лелеки де найкраща земля ?

Облітав я далеко, краще наших нема.

Я спитав у синиці, де смачніша вода ?

В Українських криницях відповіла вона.

Хто найкраще співає ?- я спитав у солов’я,

 Та хіба ти не знаєш ? – Україна моя.

 

Вик. «Пісня  про Україну».

Вик. Бондарчук Анатолій.

 

Вед. Український народ на своїй мальовничій, Богом даній землі із століття в століття славився добрими, працьовитими людьми, а гортаючи сторінки історії ще й відчайдушними воїнами-захисниками, які завжди боронили нашу землю. Як бачимо і на нашу долю випала війна, яка поклала на захист сотні славних синів і дочок …

   Така солодка наша земля,

   Що всім охота їй поласувати …

   Та наш народ у землю затоптати …

   Та стали в ряд всі дочки і сини

    Сказали – ні, ми на своїй землі.

    А та, що Богом дарована,

    Благословенна на добро,

    На щастя і достаток –

    Нікому ми не віддамо.

 

Пісня «Де є на світі така земля ».

Вик. Маковська Світлана

      

Вед. Якщо не бачив, як цвіте калина
        Як у ставку купається верба ,

  • не жив ти друже в Україні.

Якщо не чув ти солов’я,

Як з м’яти падає роси краплина,

Як у степу гудить джмелів сімя …

Не жив ти друже в Україні.

Як не стрічав ти в небі журавля

І ластівки під стріхою хатини

Води не пив з дзвінкого джерела,

Не жив ти друже в Україні.

Як мимо серця лине коляда

І в Божий храм ти оминав стежину.

Як не читав нір азу Кобзаря

Немає в тебе друже України  

 

Пісня «Моя Україна ».

Вик. Ткачук Вікторія.

Вед. Шановні, ми сьогодні з гордістю говоримо про славних захисників землі української: Заблоцького Віталія, Заворотного Дмитра, Кондратюка Андрія.

Бажаємо їм : легкої служби, міцної дружби, міцного здоров’я , швидкої перемоги і щасливого повернення до рідного дому. Нехай наші теплі слова подяки, підтримки донесе Господь на блокпости, в зону АТО. Ідодасть їм ще більшої віри, мужності, стійкості в добрі справи.

 

Пісня «Де Рось і Росава ».

Вик. Вокальна група

Пісня «Давай родино нашу пісню заспіваєм».

Вик. Тернавські О. та  Н.

 

Вед. Солдат, ясними, як небо очима

        З волоссям, як стигле жито.

Звичайний такий хлопчина

Якому б жити і жити.

 

Хто думати міг, чи гадати

Що вже оцією весною

Він піде служити в солдати

І стрінеться із війною.

 

З ясними як небо очима,

З волоссям як стигле жито.

Він землю свою, Україну

Збирався в бою боронити.

 

Та якось вечором тихим

Чи то випадково, чи зрада

Автоколона їхня

Потрапила у засаду.

 

Смертельна свинцева злива

Довкола вогонь кулеметів

А в них, на біду, чи на диво

Ні касок, ні бронежилетів.

 

… з ясними як небо очима….

 

Прийняв свою долю хлопчина

На виліт у груди прошитий….

 

Спи, братику, сном найміцнішим

Хай в небі тобі воздасться

А завтра, про тебе напишуть

(загинув в бою за щастя).

 

Вик. «Журавлі».

Вик. Бондарчук Анатолій.

 

(Виходять учасники з лампадками)

 

Вед. Шановні, сьогодні актуально буде згадати і найчорніший час, час голодомору 1932- 1933 рр. Між чорними часами історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, який випав на долю народу, що жив на найродючішій землі. Щодня  помирало 25тисяч людей, щогодини – одна тисяча, щохвилини – сімнадцять людей …

Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими,хто не зріс

Що мали зватись горо – Українці.

 

Заплачте, затужіть, заголосіть,

Померли люди стогнуть з тої днини

І благають – Українці,

Донесіть стражденний біль, голодної країни.

Згадайте нас, бо ми колись жили …

 

Зроніть сльозу , нехай незгасне свічка

Ми в цій землі житами проросли.

Щоб голоду не знали люди вічно.

Пам'ять нескінченна книга, в ній записано все: і життя людини, і життя країни, багато сторінок вписано криваво чорним кольором. Читаєш і здригаєшся від жаху… особливо вражають слова: « немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду …» а так вмирала майже вся країна. Минуле стукає в наші серця.(Учасники з лампадками сходять з сцени)

 

   Вед.   Продовжуючи тему сьогодення я хочу сказати, що не стримувала я, і ті, хто приносив сюди все, чим міг поділитися, сліз. Люди з великим розумінням віднеслись до прохання виконкому – допомогти нашим бійцям. На душі було моторошно і тривожно, але водночас нас поєднала біда і надія на мир і спокій на нашій землі. Дякую від себе особисто і виконкому сільської ради. Вже сьогодні отримали бійці наші лаштунки. Хай додають вони їм сили, здоров’я. Мужності, а усім благодійникам достаток, як і достаток усій Україні.

 

Ну де ще є така чарівна пісня

Серед яких на світі славних мов ?

То серце від журби неначе стигне

А то навіє радість і любов.

 

У виконанні вокальної групи виконуються пісні:

-«Козак від’їжджає»

-«В мене батько, як цвіт».

 

Вед. Я бачила, як плакали солдати.

Я плачу з ними … і молюсь.

За них …під віршами за мир,

Трагічні дати.

Будь ласка повертайтеся скоріш.

 

Присутні всюди світле і вловиме

До болю рідне. Чисте почуття …

Будь ласка повертайтеся живими,

Заради України і життя.

 

Заради України і свободи.

Заради миру, спокою, добра.

У Київ, Коломию, Броди …

У Яворів, Франківськ, Кіровоград,

Будь ласка повертайтеся додому.

 

Сльозинка синьо-жовта на щоці

В Одесу повертайтеся, в Житомир,

У Харків, Запоріжжя, Чернівці.

В Хмельницький, Волочиськ,

В Бронівка свою рідну.

Заради всіх, хто молиться, чекає.

Будь ласка повертайтеся скоріш.

 

Вик. Пісня «Останній солдат».

Вокальна група.

 

Вся біда у нас перемелеться, перемелеться, буде хліб.

І лелека весною вернеться, і дозріє у полі хліб…

 

Молимось , Боже єдиний, нам Україну храни

Всі свої ласки, щедроти ти на люд наш верни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго цвіту, щастя дай Боже.

І многая, многая літа.

 

У спільному виконанні учасників і глядачів виконується Гімн України.

 

Упорядкувала директор СБК

села Бронівка Тернавська Н.С.

                                                                                           2014 рік

« повернутися до списку новин